Захист курсових проєктів

5 червня 2026 року в коледжі відбувся захист курсових проєктів з освітньої компоненти «Об’єктно-орієнтоване програмування» для студентів спеціальності 172/G5 освітньо-професійної програми «Програмне забезпечення інфокомунікаційних систем».
Цього року захист справді мав особливий характер. Студенти працювали не лише з кодом на екрані, а й з реальним апаратним забезпеченням. Їхні проєкти були не просто навчальними прикладами, а повноцінними пристроями на платах, датчиках, дисплеях і мережевих модулях.
На столах можна було побачити ESP32 DevKit, ESP32-S3, ESP32 з камерою OV2640, сенсорні TFT-дисплеї ILI9341/XPT2046, RFID-зчитувачі MFRC522, модулі HX711, датчики DHT22, модулі реального часу DS1307, I2S-мікрофони, аудіовиходи, DAC, підсилювачі, Wi-Fi-модулі, світлодіодну індикацію, зумери, Wemos D1, ESP32 CYD та інші компоненти екосистеми ESP32.
Важливо, що об’єктно-орієнтоване програмування застосовувалося тут не абстрактно, а саме для радіоелектронних і мережевих пристроїв. Це безпосередньо пов’язано зі спеціальністю: IoT, електронні комунікації, радіотехніка, інфокомунікаційні системи, сенсорні інтерфейси, хмарна взаємодія та вбудовані системи.
Окремо варто підкреслити, що в усіх проєктах була реалізована взаємодія мікропроцесорної техніки з інструментами штучного інтелекту. Це особливо важливо, тому що сучасний пристрій уже не обмежується простим зчитуванням даних із датчика чи виведенням інформації на екран. Він має вміти передавати дані, отримувати результати аналізу, реагувати на події, працювати з голосом, зображеннями, текстом, хмарними сервісами й допомагати користувачеві приймати рішення.
Саме така взаємодія мікроконтролерів, мережевих технологій і ШІ формує новий рівень підготовки фахівця. Студенти бачать не окремо програмування, електроніку чи штучний інтелект, а цілісну систему, у якій апаратна частина збирає інформацію з реального світу, програмне забезпечення її обробляє, а інтелектуальні сервіси допомагають аналізувати ситуацію та робити пристрій більш корисним і адаптивним.
У своїх проєктах студенти працювали з мережевими протоколами, периферією, графічними інтерфейсами, хмарними сервісами та засобами розробки. Вони налаштовували Wi-Fi, Bluetooth, MQTT, HTTP, DNS, NTP, RFID, I2S, SPI, I2C, LVGL, інтеграцію з Google Sheets і Google Apps Script, працювали в PlatformIO та VS Code, моделювали рішення у Wokwi, використовували FreeRTOS, JSON, хмарне журналювання, аналіз подій, синтез і розпізнавання мовлення, інтернет-радіо, вебкамери, смартваги, системи моніторингу мікроклімату, смартгодинники, контроль доступу та мережеву взаємодію.
У кожному проєкті було видно не просто набір окремих функцій, а продуману логіку роботи пристрою: структуру класів, меню й екрани, обробку подій, передачу та збереження даних, роботу з помилками, взаємодію з користувачем і підключення до інтелектуальних сервісів.
Захист пройшов упевнено й змістовно. Було помітно, що студенти хвилювалися, але водночас добре орієнтувалися у своїх рішеннях. Вони пояснювали не лише те, що зробили, а й чому обрали саме таку архітектуру, як працюють класи, периферія, протоколи, взаємодія з ШІ та в чому практичний сенс їхніх розробок.
Ці проєкти добре показали, що програмування — це не лише код на екрані ноутбука. Це ще й реальний пристрій, який вимірює, передає дані, аналізує інформацію, реагує на події та може бути корисним у повсякденному житті.
Саме так формується сучасний фахівець спеціальності 172/G5: не лише той, хто вміє писати код, а той, хто здатен створювати повноцінні інфокомунікаційні системи на реальному апаратному забезпеченні з використанням сучасних інтелектуальних технологій.
Пишаємось нашими студентами — їхньою наполегливістю, технічною сміливістю, відповідальністю та рівнем підготовки.